ПЕРШЕ УКРАЇНСЬКЕ АНІМЕ
«СУМНА ДОЛЯ ТА ШЛЯХЕТНІ ВИПРОБУВАННЯ РОДИНИ ДОРО»
1-ша серія
Подвір’я бідного роніна: одноповерхова хатинка з рисового паперу, садиба художньо розкиданих каменюк, гілля аличі, вкрите рясним цвітом. Сходить сонечко. Кирпате хирляве дівча Доро Сенко ллє с глечика теплу горілку у полумисочок свого Ні-сана (братика).
Ні-сан: Oto da!.. (мружиться і обережно відсьорбує)
У подвір’я входить лихий самурай Куруа-сан, вдягнений у широкі шаровари та три сорочки типу «кімоно». По боках в нього дві шаблі, одна трохи довша, а друга трохи коротша, на обличчі маска театру Но, через яку його ніхто не впізнає (проте шаблі відразу викликають у брата та сестри повагу).
Куруа-сан (гнівливо): De uin?! (питає про ще одного братика, ще більш старшого ніж Ні-сан, Оні-сана)
Сенко перелякано закриває очі широким рукавом, її Ні-сан впускає тарелю зі грітою горілкою, проте мімікою не видає своїх емоцій.
Ні-сан: Domo ne… ma!
Куруа-сан (роздратовано): Tada de?
Ні-сан знизує плечима. Лихий самурай Куруа-сан дедалі більше порушує сімейну ідилію: походжає садибою, розкидаючи ногами каменюки та відрубуючи шаблею гіллячко аличі. Ні-сан робить вигляд, що нічого не помічає, і для того, щоб чимось себе зайняти, сьорбає розлиту горілку просто з землі. Сенко перелякано виглядає з під рукава і бачить весь безлад.
Сенко (приголомшено): Takasuka!
Сенко знімає своє барвисте кімоно, вдягає червоні шаровари та білу сорочку (щось на кшталт уніформи міко, храмової служниці) і заходиться підмітати глиняні уламки та гілля. Лихий самурай Куруа-сан зупиняє її, хватає за підборіддя та безцеремонно розглядає.
Куруа-сан (грайливо): Lasto uin, nya…
Сенко червоніє, виривається та тікає геть. Куруа-сан входить у двері з наміром робити шмон. Ні-сан з кам’яним обличчям, перемазаним землею, розмірковує чи буде на даний момент краще покласти край своєму життю, виконавши шляхетний ритуал сеппуку, чи то порубати Куруа-сана на скибочки. Не в змозі обрати щось одне, він починає розмірковувати над на тему: у якому порядку? Процес ускладнюється тим, що у сім'ї Доро немає холодної зброї та й навіть столових ножів. Раптом Ні-сан заспокоюється і впадає у глибоку медитацію, побачивши на паркані білого кота та чорну кішку.
Ні-сан (замріяно, з теплою посмішкою): Dwakatta…
Необхідні пояснення:
1. Пихатий Куруа-сан демонструє свою обізнаність у словах іншомовного (китайського та англійського) походження «uin», «lasto», відповідно.
2. Ні-сан, з іншого боку, у більшій мірі патріот, хоча й не цурається освіти. «Dwakatta» є відомим японським відображенням східного символу «інь-янь», де світла чоловіча природа «інь» репрезентується білим котом, а темна жіноча «янь» – чорною кішкою.